ВАТ "Джанкойський машинобудівний завод”   96103, Україна, м. Джанкой, вул. Промислова, 7.

Сторінки історії

 
В 1909 році поміщик Ваграшак Сергійович Харасанов продав свої землі в Курмане (Червоногвардійський район) і побудував чавунно-ливарний завод у м. Джанкої, на території колишньої сільгосптехніки, нині підприємство "Агропромсервис" (вул. Леніна).

Головною продукцією заводу були косарки й кінні молотарки. Завод робив ремонт млинів і млинарського обладнання. Частково робили надгробні пам'ятники, огорожі. В 1910 р. мав 5 цехів: механічний, ливарний, столярно-малярський, ковальський, складальний. На заводі працювало 180 людей, цехи були низькі й темні. Працювали до 12 годин на добу. В 1914 р. почалася 1 світова війна. Завод одержав велике й вигідне замовлення на виготовлення бричок військового зразка для царської армії. Крім військового замовлення завод робив ремонт сільськогосподарського реманенту (плугів, сівалок, лобогрійок, молотарок, косарок).

В 1917 р. завод був націоналізований.

В 1925 р. через відсутність засобів і матеріалів усе встаткування перевезене в Сімферополь і передане совнархозу, а приміщення заводу були передані в концесію американської організації "Агроджойнт" на 10 років. На завод було завезено нове обладнання, верстати, матеріали. Він став випускати токарські верстати ("Тарзиктазик"), обслуговував бурові загони, які займалися буравленням шпар і колодязів для забезпечення колгоспів Криму водою. Працювало більш 200 людей.

В 1938 р. завод перейменований в Автотракторний ремонтний завод Наркомзема СРСР. Працювало до 100 людей. Були механічний, ливарний, ковальський, деревообробний цеху. Він випускав токарські верстати ТП-24, ТН-7, робив ремонт тракторних моторів, комбайнів, автомоторов і сільгоспмашин. В одному із цехів виготовлялися дрібнокаліберні осколкові авіабомби.

Постановою Кримського Раднаркому завод відновив роботу з 8 липня 1944 р., він перейменовується в машинотракторні майстерні. Наказом Наркомзема Криму організує Джанкойская МТМ на базі колишнього тракторно-ремонтного заводу й призначення її першим директором Мордовцева (Мордовца) Феодосія Семеновича, а з 12 серпня 1944 р. Московцева Якова Івановича, з тим, що залишилося й статутним фондом в 333300 руб. (у цінах 1941 р.) почалася виробнича діяльність. Працювало 150-200 людей. Основною продукцією були вертикально-свердлильні верстати тип 21/35 на 150-200 тис. руб. у рік.

 В 1961 р. налічувалося близько 700 людей. В 1962 р. - випуск комбінованого деревообробного верстата мод. "ДО" і освоюється випуск причіпний самосвального візка ПТС-10, ПТС-40м для перевезення грубих кормів: соломи, сіна. Річний випуск продукції виріс із 1,093 млн. руб. в 1958 р. до 9,6 млн. руб. у рік в 1962 р. В 1963 р. освоєний випуск фумигаторів ПП - 2,5 А. Випуск валової продукції 1957 р. - на 108 тис. руб., в 1959 р. - 1819 тис. руб., 1965 р. - 24503 тис. руб. В 1965 р. з конвеєра зійшов 50- ти тисячний самосвальний причіп. В 1966 р. випуск 2ПТСАТС,ГТС,пес,пас,пас,пас,пас,пос.-4А в 10 м3. В 1967 р. завод випускає причіп мод. 887А в 45 м3 виконанні. На заводі працювало 1500 чіл., випуск товарної продукції за 1969 р. - 42105 тис. руб.

З 1 червня 1976 р. завод був переданий до складу Всесоюзного промислового об'єднання, спеціалізувався на виробництві тракторних причепів для обслуговування сільськогосподарських машин, випуску запасних частин до тракторів, товарах народного споживання. Чисельність робітників виросла до 2,5 тисяч людей. Випуск продукції становить близько 3 млн. рублів на місяць. Будувалися корпуси ливарного цеху (союзного значення).

В 70-і роки почато створення нових тракторних причепів в 10 м3 і 45 м3 виконанні мод. 887А, які користувалися більшим попитом, також поставляли ручні приводи гальмів (6 тис. шт. у рік), передні й задні осі розкидачі органічних добрив у зборі, моделі РПН-4, гідроциліндри (циліндри перекидаючого механізму).

З постачань одержував: з Новосибірська - ліс, Миасс - сталеве лиття, Жданов - метал, Москва, Дніпропетровськ - ресори, Куйбишев, Москва - підшипники, Ленінград, Донбас - болти, Ярославль, Грузія, Азербайджан - гуму, Киржач Горьковской області - ліхтарі. В 1967 р. середньодобовий випуск причепів становив 62,5 шт., в 1972 р. - 130,8 причепів, в 1977 р. - 185 причепів.

Машзавод був підприємством всесоюзного значення, мав вихід на зовнішній ринок.

В теперішній час ВАТ "Джанкойський машинобудівний завод" виготовляє й реалізує тракторні причепи типу 2ПТС-4 і 2ПТС-6 вантажопідйомністю чотири й шість тонн відповідно з різною ємністю кузова, а також спеціалізовані тракторні причепи по індивідуальних замовленнях. Здійснює ремонт тракторних причепів.

ГОЛОВНА

  Продукція:

Вгору